1 травня 2017 року набрав чинності Закон від 7 квітня 2017 року про внесення змін до закону про репатріацію і деякі інші акти (Dz. U. з 2017., поз. 858), який між іншим скасував статтю 5 пункт 2 Закону від 9 листопада 2000 року про репатріацію (Dz. U. 2014 року Пункт. 1392, з поправками) і перефразовано ст. 195 пункт 2 Закону від 12 грудня 2013 року про іноземців таким чином, що при визначенні походження польського відноситься тільки до ст. 5, пункт 1 Закону про репатріацію.
Отже, факт наявності в минулому польського громадянства (принаймні, один з батьків, одного дідуся чи бабусі, або двоє прарадітеля) переставши бути актуальним для отримання постійного виду на проживання на підставі ст. 195 пункт 1 пкт 3 Закону про іноземців. Тим не менш важливе значення має факт наявності в минулому польської національності (принаймні, один з батьків, одного дідуся чи бабусі, або двоє прародителя). Незмінно для отримання постійного виду на проживання на підставі ст. 195 пункт 1 пкт 3 Закону про іноземців необхідно показати зв’язок з Польщею.